Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Інформація про заклад
- Наша гордість
- Лапсюк Павло Федотович
Лапсюк Павло Федотович
майстер спорту, неодноразовий призер і чемпіон із гирьового сорту.
Вчитель фізкультури Биковецької восьмирічної школи з 1961 року по 1985 рік.
У спортивному житті Шумського району ім'я Павла Федотовича Лапсюка широко відоме. Треба позаздрити цій людині. Насамперед в його прив'язанні і любові до спорту. Павло Федотович вів широку роботу у пропаганді фізкультури і спорту у нашому районі. І тому, спортивній громадськості району та Тернопільської області завжди приємно згадувати про цю людину.
Наш Павло Федотович - майстер спорту, неодноразовий призер і чемпіон із гирьового спорту. Він - наша гордість, наш кумир і наставник.
А починалося все так...
Як і багато сільських хлопців наш герой з юнацьких років захоплбвався спортом. Але найбільше припали до душі спортивні снаряди важкої атлетики: штанга, гирі, молот, ядро. Павло Федотович розповідає:
- Спорт люблю з дитинства, а точніше з шкільних років, коли навчався в Бриківській семирічній школі. Він для мене став наснагою в житті.
Перші свої спортивні досягнення наш вчитель вілносить до 1951 року, коли на районних змаганнях по метанню гранати зайняв 1 місце, а на ІV обласній Спартакіаді сільської молоді з цього виду спорту у 1952 році виборов 2 місце з результатом 57 м 90 см. Отримав диплом, який став для призера дуже дорогим, адже це перше визнання його спортивної мужності. Пізніше їх буде дуже багато...
Перші перемоги...
Першим серйозним екзаменом для Лапсюка П.Ф. стали республіканські змагання у м. Луцьку у 1953 році. Наш чемпіон підняв двопудову гиру 63 рази. А рекорд на той час становив 48 раз... Випробував він себе і у метанні молота. Отримав 2 розряд... Вільний час завжди з друзями проводив у спортзалі, тренуючись. Пробував свої сили у різних видах спорту.
Девізом його життя стали слова: "Перемога любить сильного". Він ніколи не думав про відпочинок. Тому став прикладом для наслідування молодшим юнакам, які теж вирішили спробувати свої сили у цьому важкому виді спорту.
З 1965 року Павло Федотович працював вчителем фізкультури у Биківській восьмирічній школі. Юні спортсмени школи, маючи такого досвдченого і відданого спорту керівника, неодноразово виходили переможцями районних змагань, з окремих видів брали участь і в обласних змаганнях. Павло Федотович став юним вихованцям ідеалом людини, яка понад усе шанує спорт і не уявляє життя без нього.
У 1968 році в змаганнях сільських спортсменів області, проходили у Збаражі, команда Шумського району посіла 3 місце. Змагання принесли приємну несподіванку: серед сільських силачів Надзбруччя першість здобув наш земляк, вчитель фізкультури Биковецької школи Лапсюк Павло Федотович. Він встановив новий республіканський рекорд - з ривка двохпудової гирі. А 2 місце зайняв товариш нашого вчителя, односельчанин Петро Безух. Хлопці увійшли в збірну команду Тернопільської області, яка захищала спортивну честь Тернопілля на республіканських змаганнях.
У 1979 році Лапсюк П.Ф., беручи участь в обласних змаганнях з гирьового спорту, став кандидатом у майстри спорту. У складі команди області він знову брав участь у республіканських змаганнях сільських спортсменів. Він неодноразовий чемпіон Тернопільської області, рекордсмен україни з гирьового спорту.
Виступаючи у березні 1983 року у місті Кам'янець-Подільському на республіканських змаганнях з гирьового спорту, Лапсюк П.Ф. виконав норматив майстра спорту. Тоді у Шумському районі стало три майстра спорту, і всі - з гирьового спорту. Двоє, які одержали це звання раніше - вихованці Павла Федотовича.
На той час нашому улюбленому вчителю уже виповнилося 50 років. Вік для спорту не такий вже й малий, коли враховувати, що в більшості випадків майстрами спорту стають до 30 років.
Павло Федотович став спортивною гордістю Шумщини. Серед визначних спортсменів району - в перших рядах ця чудова, щира, доброзичлива людина.
Крім суто спортивних досягнень, Лапсюк П.Ф. ще має інші - теж дуже почесні досягнення - він носить звання "Почесний донор". За 20 років донорства він здавав кров більше 50 разів, що допомогло багатьом хворим у важку хвилину. За це його нагороджували грамотами від комітету Товариства Червоного Хреста...